|
…До кризи 2008 року бурхливо розвивався ринок агентських послуг у сфері купівлі-продажу нерухомості. Укладалось дуже багато договорів на вказане посередництво, при чому здійснювалось таке укладання, як правило, без належного юридичного супроводу (шаблони, витягнуті з Інтернету, договори, укладені не належним суб’єктом, тощо ).
Вказаний юридичний супровід вказувався, зокрема на рекламних стендах та оголошеннях агенцій, проте реально ситуація при купівлі-продажу квартири зводилась до біганини ріелтора по БТІ та нотаріусам, та в кращому випадку знання ним необхідного переліку документів.
Укладання юридично грамотних договорів на надання послуг залишалося поза увагою. Проте така ситуація існувала не у всіх. Були і професіонали, що займалися своєю справою з комплексним підходом до справи – формували професійні бази, користувалися послугами професійних юристів, проводили кваліфікаційні заняття з персоналом. Слід зазначити, що існувала (як існує і наразі) ситуація по постійним невиплатам за послуги, надані агентами. В роки кризи ринок нерухомості став, і ріелторам не залишалося нічого іншого, як займатись старими, безнадійними об’єктами.
Самі кваліфіковані з них, згадали про договори, укладені та не виконані замовниками. З одним із таких договорів до ПП «Юридична компанія «КАНОН» звернувся представник фірми «А», з проханням стягнути з клієнта заборгованість у розмірі 8000 грн..
Наразі склалася класична ситуація – агент, витрачаючи свої кошти і час, здійснював продаж квартири клієнтки, однак, вона, вирішила продати квартиру самостійно, щоб не платити комісійні ріелтору. Юристами ПП «ЮК «КАНОН» було подано позов до суду про стягнення з клієнтки рієлторської агенції заборгованості.
Слід зазначити, що практика стягнення по таким договорам практично була відсутня. Справа розглядалася не в одному судовому засіданні. Як наслідок було винесене наступне рішення суду – позов задовольнити. Суд, зокрема зазначив: « …Відповідач позовні вимоги не визнала, подала заперечення. Пояснила, що оскільки позивач не виконував умови договору про надання послуг продавцю нерухомості і тому в кінці березня 2010 року відповідач в телефонному режимі повідомила позивача про те, що його послугами більше користуватись не буде і самостійно 30 квітня 2010 року продала квартиру.
Дійсно претензію позивача отримала, але вона нікому не адресована і дата зазначена до укладання договору.
Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами був укладений Договір про надання послуг продавцю нерухомості відповідно до умов кого позивач зобов'язався надати відповідачу посередницькі та інформаційно-консультаційні послуги із сприяння укладанню Договору купівлі-продажу нерухомого майна, а відповідач зобов'язалась оплатити зазначені послуги, в строк та на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору при укладанні Договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідач зобов'язалась сплатити позивачу винагороду за надання послуг за цим Договором в сумі 8000 грн..
Пунктом 3.4 Договору про надання послуг продавцю нерухомості визначено, що в разі виникнення неможливості виконати цей Договір у зв'язку з діями чи бездіяльністю Замовника ( в т.ч. в разі відмови Замовника від цього Договору або його розірвання на вимогу Замовника), він зобов'язується сплатити Виконавцю винагороду за надання послуг за цим Договором згідно п. 3.1 цього Договору протягом двох календарних днів з дня виставлення Виконавцем відповідного рахунку.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що він набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє протягом трьох місяців.
Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтю 903 ЦК України визнається плата за договором про надання послуг:
1. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
2. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом не приймаються заперечення відповідача щодо невиконання позивачем умов
пунктом 1.1 Договору про надання послуг продавцю нерухомості в зв’язку з відсутністю актів прийому передачі інформації, оскільки
пунктом 2.2 зазначеного Договору визначена можливість оформлення зазначених актів, а не їх обов’язковість і відсутність актів не свідчить про ненадання послуг позивачем, інших належних та допустимих доказів невиконання позивачем умов Договору про надання послуг продавцю нерухомості суду не надано.
Інші заперечення відповідача також не заслуговують на увагу, оскільки вони фактично не спростовують пред'явлені позовні вимоги.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню».
Отже, як бачимо, лише кваліфіковано підготовлений правниками договір, та вчасна юридична допомога допомогли у даному випадку захистити права ріелтора, що в свою чергу ще раз підтверджує необхідність та важливість постійної юридичної підтримки бізнесу, в тому числі у сфері нерухомості.
Хочемо наголосити на тому, що не слід займатися «самолікуванням», або ж взагалі не вживати жодних заходів для захисту своїх прав, махнувши рукою, як свідчить наявна практика боротись за законну винагороду необхідно.
Цікаво! Наразі законодавчо майже не врегульовано надання посередницьких послуг у сфері нерухомості. Закон, що так ретельно обговорювався законотворцями, так і не знайшов свого відображення в реалі (див. проект Закону України «Про рієлторську діяльність» ).
Звісно, детальний аналіз вказаного проекту ми наводити не будемо, оскільки це тема для окремої статті, проте, слід зазначити, що ряд позитивних моментів він очевидно мав.
Петрикей Іван Анатолійович, Генеральний Директор Юридичної компанії «КАНОН»
Юридическая компания Канон
14008, Украина, Чернигов город,Щорса улица, д. 23, оф. 3
время работы: пн-пт 9:00-18:00
Аудиторские компании,Адвокаты,Юристы
+380 (462) 93-72-73 +380 (95) 412-87-12 +380 (97) 743-18-69 http://kanon-lawyers.com.ua
| 
